"...Яке це велике щастя - ж и т и"

      Нещодавно на уроці позакласного читання Уварова Єлизавета  презентувала буктрейлер до книги Джоджо Мойєс "До зустрічі з тобою", а Марія Немічева порадила усім прочитати книгу "Провина зірок" Джона Гріна.  І чомусь відразу пригадалися слова Михайла Слабошпицького:

     "...Яке це велике щастя - ж и т и.

    Жити - це зустрічати вранішнє сонце, радіти передчуттю дня, поринати у всякі приємні клопоти, слухати гомін бульварів і тишу полів, думати про те, як приємно, коли в тебе такі слухняні руки і ноги, а очі бачать далеко, а легені дуже вбирають повітря і дають тобі молоду силу...

     Жити - це писати картини, слухати музику, читати книги, плавати в річці, ловити губами краплі весняного дощу, мружити очі на яскріння свіжого снігу...

     Жити - це знаходити і втрачати, зустрічатися і прощатися, вірити і розчаровуватися у тій вірі...

     Яке це всеосяжне слово - "жити".

     І яке це щастя - Ж И Т И".

   

Святий Миколай у гості завітай

День Святого Миколая — свято з особливим шармом.

Це найбажаніший день у році для дітлахів. Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров’я собі та батькам. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов'язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.

А в ніч на 19 грудня до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки.

На сьогодні з’явилась добра традиція – саме у день святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки.

Народні традиції на Миколая

Колись господарі у цей день варили пиво, скликали гостей, гуляли, веселилися. А по обіді запрягали найкращі коні в "козирки" і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села - "бо треба ж знати, чи слизький сніг цього року випав!"

На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, на які варили кутю і узвар, щоб у наступному році забезпечити врожай на жито й плоди.

Тож шануймо традиції предків!